1. Словник української мови у 20 томах

терпуг

ТЕРПУ́Г, а́, ч.

1. Сталевий брусок із насічкою, вид напилка.

Де-не-де в порожнім корпусі цеху, скрегочучи, пиляли терпуги (Іван Ле);

Складні деталі, які можна було виточити лише на спеціальних станках, він виточував та полірував терпугом у лещатах (із журн.);

* У порівн. Язик тещі запрацював, як терпуг (Л. Дмитерко).

2. Шевське знаряддя для згладжування кінців цвяхів у середині взуття.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терпуг — терпу́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. терпуг — Підпилок, (для дерева) рашпіль; терпужок. Словник синонімів Караванського
  3. терпуг — Пильничок Словник чужослів Павло Штепа
  4. терпуг — -а, ч. 1》 Сталевий брусок із насічкою, вид напилка. 2》 Шевське знаряддя для згладжування кінців цвяхів усередині взуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. терпуг — НАПИ́ЛОК, ПІДПИ́ЛОК розм., ПИЛЬНИ́К діал.; ТЕРПУ́Г (перев. з грубішою насічкою). Сокири, молотки, напилки, рубанки, бури, лопати прибували й прибували (Д. Ткач); Щосили натискуючи на терпуг, Василь зішкрябав старий номер (на паровозі) (Д. Бедзик). Словник синонімів української мови
  6. терпуг — Терпу́г, -га́; -пуги́, -гі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. терпуг — ТЕРПУ́Г, а́, ч. 1. Сталевий брусок із насічкою, вид напилка. Де-не-де в порожнім корпусі цеху, скрегочучи, пиляли терпуги (Ле, Мої листи, 1945, 212); Складні деталі, які можна було виточити лише на спеціальних станках... Словник української мови в 11 томах
  8. терпуг — Терпу́г, -га́ м. 1) Напильникъ. 2) Инструментъ для сглаживанія концевъ гвоздей внутри сапога. Сумск. у. Словник української мови Грінченка