тер'єр

ТЕР'Є́Р, а, ч.

Загальна назва породи собак, а також собаки такої породи.

Існують породи маленьких салонних песиків, карликові тер'єри, завбільшки з рукавичку, які вміщуються в кишені пальта або у дамській муфті, їх там і носять (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

△ (1) Йоркши́рський тер'є́р – декоративна порода собак, виведена в Англії, графстві Йоркшир в у кінці XIX ст.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тер'єр — тер'є́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. тер'єр — [теирйер] -ра, м. (на) -р'і/-ров'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови