тиглик
ТИ́ГЛИК, а, ч.
Посудина з вогнетривких матеріалів для нагрівання рідини.
На столі вже парувала кава по-турецькому, в шести мідяних тигликах (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тиглик — ти́глик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тиглик — -а, ч. Зменш.-пестл. до тигель 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тиглик — ТИ́ГЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ти́гель 1. На столі вже парувала кава по-турецькому, в шести мідяних тигликах (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 557). Словник української мови в 11 томах