тиглик

ТИ́ГЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ти́гель 1.

На столі вже парувала кава по-турецькому, в шести мідяних тигликах (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 557).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиглик — ти́глик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тиглик — ТИ́ГЛИК, а, ч. Посудина з вогнетривких матеріалів для нагрівання рідини. На столі вже парувала кава по-турецькому, в шести мідяних тигликах (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  3. тиглик — -а, ч. Зменш.-пестл. до тигель 1). Великий тлумачний словник сучасної мови