тильбюрі

ТИЛЬБЮРІ́, невідм., с.

Старовинний легкий відкритий двоколісний екіпаж.

У нього було два виїзди – кабріолет і тильбюрі, та двоє коней (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тильбюрі — тильбюрі́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. тильбюрі — невідм., с. Старовинний легкий відкритий двоколісний екіпаж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тильбюрі — ТИЛЬБЮРІ́, невідм., с. Старовинний легкий відкритий двоколісний екіпаж. У нього було два виїзди — кабріолет і тильбюрі, та двоє коней (Рибак, Помилка.., 1956, 269). Словник української мови в 11 томах