тильний
ТИ́ЛЬНИЙ, а, е.
Задній, зворотний, протилежний передньому, лицьовому.
Матвій Матвійович сидів на балконі з тильної сторони будинку, нічого не чув і не бачив (І. Волошин);
Визирнув я з віконця, що у тильній стіні: місячно, ясно надворі, видно все, як удень (І. Муратов);
// Обернений назовні, зовнішній.
Голова [засідання] підвівся, оглянув уважно присутніх у залі засідань, зняв окуляри і, протираючи тильною стороною долоні чоло, оголосив перерву (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тильний — ти́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- тильний — -а, -е. Задній, зворотний, протилежний передньому, лицьовому. || Обернений назовні, зовнішній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тильний — ТИ́ЛЬНИЙ, а, е. Задній, зворотний, протилежний передньому, лицьовому. Матвій Матвійович сидів на балконі з тильної сторони будинку, нічого не чув і не бачив (Вол. Словник української мови в 11 томах