1. Словник української мови у 20 томах

тимпліпіто

ТИМПЛІПІ́ТО, невідм., ч., муз.

Музичний інструмент – кавказькі литаври, півкулі яких зроблені з глини, обтягнутої тонкою козлячою шкірою або міхуром бика.

Батьківщина тимпліпіто – Близький Схід, а точніше Персія, Грузія, Азербайджан (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тимпліпіто — (іт. timplipito) — старовинний східний ударний інструмент з родини мембранофонів, два обтягнених шкірою полив’яних горщики з отворами у дні. Звук видобувають дерев’яними паличками з кульками. Т. застосовуються в естрадних, інколи – симфонічних оркестрах. Словник-довідник музичних термінів
  2. тимпліпіто — невідм., ч. Старовинний східний ударний музичний інструмент з родини мембранофонів. Великий тлумачний словник сучасної мови