1. Словник української мови у 20 томах

тимурівець

ТИМУ́РІВЕЦЬ, вця, ч., заст.

Учасник дитячого патріотичного руху подання допомоги родинам фронтовиків, інвалідам, пенсіонерам, багатодітним матерям і т. ін.

* У порівн. – Я так люблю читати твори Аркадія Гайдара .. А ми в себе, знаєте, теж робимо, як тимурівці (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тимурівець — тиму́рівець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. тимурівець — ТИМУ́РІВЕЦЬ, вця, ч. Учасник дитячого патріотичного руху подання допомоги родинам фронтовиків, інвалідам, пенсіонерам, багатодітним матерям і т. ін. *У порівн. — Я так люблю читати твори Аркадія Гайдара.. А ми в себе, знаєте, теж робимо, як тимурівці (Збан., Таємниця.., 1971, 373). Словник української мови в 11 томах