1. Словник української мови у 20 томах

тинькувати

ТИНЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.

Те саме, що штукату́рити.

Хата була старенька .. Але Ганна завжди тинькувала та мазала її, на зиму обставляла кукурудзинням (М. Зарудний);

Здебільшого такі огорожі [паркани з глини] тинькують глиняним розчином і потім білять крейдою чи вапном (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Ще тільки сіра смужка тинькувала схід небозводу, як в селі хором загавкали собаки (Мирослав Ірчан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тинькувати — тинькува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тинькувати — тинькува́ти → тинкувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. тинькувати — -ую, -уєш, недок., перех. Те саме, що штукатурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тинькувати — ШТУКАТУ́РИТИ (покривати якусь поверхню шаром штукатурки), ТИНЬКУВА́ТИ, ОШТУКАТУ́РЮВАТИ. — Док.: поштукату́рити, потинькува́ти, оштукату́рити. Стіни жилих кімнат всередині штукатурили, а по штукатурці часто робили фресковий .. Словник синонімів української мови
  5. тинькувати — ТИНЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Те саме, що штукату́рити. Хата була старенька ..Але Ганна завжди тинькувала та мазала її, на зиму обставляла кукурудзинням (Зар., На.. Словник української мови в 11 томах