тинькувати
ТИНЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Те саме, що штукату́рити.
Хата була старенька ..Але Ганна завжди тинькувала та мазала її, на зиму обставляла кукурудзинням (Зар., На.. світі, 1967, 33);
Здебільшого такі огорожі [паркани з глини] тинькують глиняним розчином і потім білять крейдою чи вапном (Жилий буд. колгоспника, 1956, 21);
*Образно. Ще тільки сіра смужка тинькувала схід небозводу, як в селі хором загавкали собаки (Ірчан, II, 1958, 89).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тинькувати — тинькува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тинькувати — ТИНЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Те саме, що штукату́рити. Хата була старенька .. Але Ганна завжди тинькувала та мазала її, на зиму обставляла кукурудзинням (М. Словник української мови у 20 томах
- тинькувати — тинькува́ти → тинкувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
- тинькувати — -ую, -уєш, недок., перех. Те саме, що штукатурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тинькувати — ШТУКАТУ́РИТИ (покривати якусь поверхню шаром штукатурки), ТИНЬКУВА́ТИ, ОШТУКАТУ́РЮВАТИ. — Док.: поштукату́рити, потинькува́ти, оштукату́рити. Стіни жилих кімнат всередині штукатурили, а по штукатурці часто робили фресковий .. Словник синонімів української мови