тисячоголосий

ТИСЯЧОГОЛО́СИЙ, а, е.

Утворений тисячею або величезною кількістю голосів; який складається з тисячі, з величезної кількості голосів.

Гучне тисячоголосе “ура”, безперестанні оплески, музика, радісні вигуки, сповнені вдячності й зворушливої шаноби, гриміли, аж стугоніли стіни (О. Довженко);

// Виконуваний тисячею або величезною кількістю голосів.

Військо верталося на Україну з великими звитягами, і ранкову тишу просторого осіннього степу .. краяла тисячоголоса пісня (Н. Рибак);

// Який відзначається великим розмаїттям звуків, складається з багатьох розмаїтих звуків.

Ніжне, найтонших мелодій і відтінків, тисячоголосе бриніння хвилювало слух (В. Бабляк);

// Сповнений багатьох розмаїтих звуків, голосів.

Здавалось, ніби увесь ліс ожив після зимньої мертвоти та довгого зимнього сну, зрадів, прокинувшись, .. став тисячоголосим і на радощах заспівав тисячею усяких голосів (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тисячоголосий — тисячоголо́сий прикметник 1000-голо́сий Орфографічний словник української мови
  2. тисячоголосий — -а, -е. Утворений тисячею або величезною кількістю голосів; який складається з тисячі, з величезної кількості голосів. || Виконуваний тисячею або величезною кількістю голосів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тисячоголосий — ТИСЯЧОГОЛО́СИЙ, а, е. Утворений тисячею або величезною кількістю голосів; який складається з тисячі, з величезної кількості голосів. Словник української мови в 11 томах