тисячоголосий
ТИСЯЧОГОЛО́СИЙ, а, е. Утворений тисячею або величезною кількістю голосів; який складається з тисячі, з величезної кількості голосів.
Гучне тисячоголосе «ура», безперестанні оплески, музика, радісні вигуки, сповнені вдячності й зворушливої шаноби, гриміли, аж стугоніли стіни (Довж., І, 1958, 496);
// Виконуваний тисячею або величезною кількістю голосів.
Військо верталося на Україну з великими звитягами, і ранкову тишу просторого осіннього степу.. краяла тисячоголоса пісня (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 561);
// Який відзначається великим розмаїттям звуків, складається з багатьох розмаїтих звуків.
Ніжне, найтонших мелодій і відтінків, тисячоголосе бриніння хвилювало слух (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 63);
// Сповнений багатьох розмаїтих звуків, голосів.
Здавалось, ніби увесь ліс ожив після зимньої мертвоти та довгого зимнього сну, зрадів, прокинувшись,.. став тисячоголосим і на радощах заспівав тисячею усяких голосів (Н.-Лев., VI, 1966, 385).
Значення в інших словниках
- тисячоголосий — тисячоголо́сий прикметник 1000-голо́сий Орфографічний словник української мови
- тисячоголосий — ТИСЯЧОГОЛО́СИЙ, а, е. Утворений тисячею або величезною кількістю голосів; який складається з тисячі, з величезної кількості голосів. Словник української мови у 20 томах
- тисячоголосий — -а, -е. Утворений тисячею або величезною кількістю голосів; який складається з тисячі, з величезної кількості голосів. || Виконуваний тисячею або величезною кількістю голосів. Великий тлумачний словник сучасної мови