тисячоліття
ТИСЯЧОЛІ́ТТЯ, я, с.
1. Проміжок часу в тисячу років; тисячоріччя.
На початку І тисячоліття до н. е. степові райони північного Причорномор'я заселяли племена кіммерійців (з наук. літ.);
Майже два з половиною тисячоліття тому у гирлі Борисфена, як .. греки називали наш Дніпро, мандрував історик Геродот (С. Журахович);
// перев. мн. Надзвичайно довгий проміжок часу; сотні віків.
Тисячоліття шуміла тирса в степах, тисячоліття пішли на утворення чорнозему (з наук. літ.).
2. Річниця чого-небудь, що відбулося або розпочалося тисячу років тому.
Виставка, присвячена тисячоліттю з дня народження видатного діяча культури Сходу Авіценни, користується великою популярністю (з газ.).
3. у знач. присл. тисячолі́ттями. Надзвичайно давно, протягом тисячоліть.
Тисячоліттями звикли [хлібороби] сіяти, стверджувати життя в усьому, що може жити й рости (О. Довженко).
Значення в інших словниках
- тисячоліття — тисячолі́ття іменник середнього роду 1000-лі́ття Орфографічний словник української мови
- тисячоліття — [тBс'ачол’іт':а] -т':а, р. мн. -л'іт' Орфоепічний словник української мови
- тисячоліття — -я, с. 1》 Проміжок часу в тисячу років; тисячоріччя. || перев. мн. Надзвичайно довгий проміжок часу; сотні віків. 2》 Річниця чого-небудь, що відбулося або розпочалося тисячу років тому. 3》 у знач. присл. тисячоліттями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тисячоліття — Тисячолі́ття, -ття, -ттю; -лі́ття, -лі́ть і -лі́ттів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тисячоліття — ТИСЯЧОЛІ́ТТЯ, я, с. 1. Проміжок часу в тисячу років; тисячоріччя. На початку І тисячоліття до н. е. степові райони північного Причорномор’я заселяли племена кімерійців (Іст. УРСР, І, 1953, 24); Майже два з половиною тисячоліття тому у гирлі Борисфена, як. Словник української мови в 11 томах