1. Словник української мови у 20 томах

тихішати

ТИХІ́ШАТИ, ТИ́ХШАТИ, аю, аєш, недок.

Ставати тихішим, тихшим.

Гомін з-під хати одходив далі, тихішав, потім зовсім не стало його чути (С. Васильченко);

Оце дівчина співає-співає своїх любих пісень; а там – дивись: обірвався голос... слабшає... тихшає... (Панас Мирний);

Тим часом човен допливав на другий бік річки. Хвиля тихшала (М. Івченко);

Що далі тихішав Семен. В цей момент голова його потребувала мислення (Л. Смілянський);

Радюків голос все тихішав і затрусивсь (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихішати — тихі́шати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тихішати — і тихшати, -аю, -аєш, недок. Ставати тихішим, тихшим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тихішати — ЗАТИХА́ТИ (про звуки, шум і т. п. — переставати чутися, лунати), СТИХА́ТИ, ВТИХА́ТИ (УТИХА́ТИ), ТИ́ХНУТИ, ТИХІ́ШАТИ (ТИ́ХШАТИ), СТИ́ШУВАТИСЯ, УЩУХА́ТИ (ВЩУХА́ТИ), ЗАГЛУХА́ТИ, ГЛУ́ХНУТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ВГАСА́ТИ (УГАСА́ТИ), ПОГАСА́ТИ, ЗАВМИРА́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. тихішати — Тихі́шати і ти́хшати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тихішати — ТИХІ́ШАТИ i ТИ́ХШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати тихішим, тихшим. Гомін з-під хати одходив далі, тихішав, потім зовсім не стало його чути (Вас., І, 1959. Словник української мови в 11 томах
  6. тихішати — Тихішати, -шаю, -єш гл. = тихшати. Радюків голос все тихішав. Левиц. Пов. 274. Словник української мови Грінченка