1. Словник української мови у 20 томах

ткацтво

ТКА́ЦТВО, а, с.

1. Виготовлення, виробництво тканин; галузь текстильної промисловості, пов'язана з виробництвом тканин.

Ткацтво на території західних областей України і, зокрема, Львівської області, має давні традиції (з наук. літ.).

2. збірн., заст. Ткачі.

Все ткацтво зійшлося (Сл. Б. Грінченка).

△ (1) Худо́жнє тка́цтво – виготовлення, виробництво декоративних тканин і художньо оформлених тканих виробів.

Ткані перебором рушники, різноманітні плахти, смугасті запаски, різнобарвні крайки, хустки та інші тканини XVIII – початку XX ст. дають повну уяву про мистецтво художнього ткацтва на Україні (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ткацтво — тка́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ткацтво — -а, с. 1》 Виготовлення, виробництво тканин; галузь текстильної промисловості, пов'язана з виробництвом тканин. 2》 збірн., заст. Ткачі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ткацтво — Тка́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ткацтво — ТКА́ЦТВО, а, с. 1. Виготовлення, виробництво тканин; галузь текстильної промисловості, пов’язана з виробництвом тканин. Ткацтво на території західних областей України і, зокрема, Львівської області, має давні традиції (Матер. з етногр.., 1956, 21). Словник української мови в 11 томах
  5. ткацтво — Ткацтво, -ва с. 1) Ткачество, ремесло ткача. Шух. І. 254. 2) соб. Ткачи. Все ткацтво зійшлося. Шейк. Словник української мови Грінченка