ткацький

ТКА́ЦЬКИЙ, а, е.

1. Стос. до ткання; пов'язаний з тканням, ткацтвом.

Цехи: різницький, коновальський, Кушнірський, ткацький, шаповальський Кипіли в пеклі всі в смолі (І. Котляревський);

– От закінчимо війну, матінко, – заговорив політрук, притримавши рукою ляду, – пустимо ткацькі фабрики (І. Цюпа);

// Признач. для ткання, ткацтва.

Нудьга Йванові сидіти за ткацьким верстатом (Л. Мартович);

* У порівн. Вони були одягнені хто в що: переважно у своє домашнє, з ткацького верстата. (Б. Харчук);

Хочемо задати перцю городовій старшині, так шатається тепер по всіх усюдах, наче ткацький човник по основі (П. Куліш).

2. у знач. ім. тка́цька, кої, ж., заст. Майстерня для ткання.

[Тетяна:] Я вчилась ткать скатерки, килими, рушники... Я буду скоро вчить дівчаток рукоділлю і шитву. [1-а дівчина:] От коли б і нас повчили. [Тетяна:] Може, удасться мені заснувати тут і ткацьку (М. Кропивницький).