ткацький
тка́цький
-а, -е.
1》 Стос. до ткання; пов'язаний з тканням, ткацтвом.
|| Признач. для ткання, ткацтва.
2》 у знач. ім. ткацька, -кої, ж., заст. Майстерня для ткання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ткацький — тка́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- ткацький — [ткац'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- ткацький — ТКА́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до ткання; пов'язаний з тканням, ткацтвом. Цехи: різницький, коновальський, Кушнірський, ткацький, шаповальський Кипіли в пеклі всі в смолі (І. Словник української мови у 20 томах
- ткацький — Тка́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ткацький — ТКА́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до ткання; пов’язаний з тканням, ткацтвом. Цехи: різницький, коновальський, Кушнірський, ткацький, шаповальський Кипіли в пеклі всі в смолі (Котл. Словник української мови в 11 томах
- ткацький — Ткацький, -а, -е Ткацкий. Ткацький цех. Котл. Словник української мови Грінченка