ткацький
ТКА́ЦЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до ткання; пов’язаний з тканням, ткацтвом.
Цехи: різницький, коновальський, Кушнірський, ткацький, шаповальський Кипіли в пеклі всі в смолі (Котл., І, 1952, 137);
— От закінчимо війну, матінко, — заговорив політрук, притримавши рукою ляду, — пустимо ткацькі фабрики (Цюпа, Три явори, 1958, 10);
// Признач. для ткання, ткацтва.
Нудьга Йванові сидіти за ткацьким верстатом (Март., Тв., 1954, 140).
2. у знач. ім. тка́цька, кої, ж., заст. Майстерня для ткання.
[Тетяна:] Я вчилась ткать скатерки, килими, рушники… Я буду скоро вчить дівчаток рукоділлю і шитву. [1-а дівчина:] От коли б і нас повчили. [Тетяна:] Може, удасться мені заснувати тут і ткацьку (Кроп., III, 1959, 233).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ткацький — тка́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- ткацький — [ткац'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- ткацький — ТКА́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до ткання; пов'язаний з тканням, ткацтвом. Цехи: різницький, коновальський, Кушнірський, ткацький, шаповальський Кипіли в пеклі всі в смолі (І. Словник української мови у 20 томах
- ткацький — -а, -е. 1》 Стос. до ткання; пов'язаний з тканням, ткацтвом. || Признач. для ткання, ткацтва. 2》 у знач. ім. ткацька, -кої, ж., заст. Майстерня для ткання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ткацький — Тка́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ткацький — Ткацький, -а, -е Ткацкий. Ткацький цех. Котл. Словник української мови Грінченка