товаришка
ТОВА́РИШКА, и, ж.
Жін. до това́риш 1–5.
Я знов живу сама, – моя товаришка по мешканню виїхала вчора (Леся Українка);
Та ось сокира готова .. невідлучна товаришка селянина чи то в лісі, чи при плузі, чи при фірманці (І. Франко);
А тут ще стрівають мої товаришки, – одні вже жінками стали, другі ще дівують, – зупиняють, розпитують (Панас Мирний);
[Єфросина:] От уже кожум'яцька простота! Що ж то скажуть мої товаришки, що вчилися зо мною .. у пансіоні (І. Нечуй-Левицький);
Не забули будівники про юну свою товаришку (О. Гончар);
– До побачення, – закінчив я розмову, – завтра умовимось. До побачення, товаришко (Ю. Яновський);
Товаришка Горленко була знана в місті як відомий хірург (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- товаришка — това́ришка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири това́ришки Орфографічний словник української мови
- товаришка — -и. Жін. до товариш 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- товаришка — Това́ришка, -шки, -шці; -ришки́, -ришо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- товаришка — ТОВА́РИШКА, и, ж. Жін. до това́риш 1-5. Я знов живу сама, — моя товаришка по мешканню виїхала вчора (Л. Укр., V, 1956, 200); Та ось сокира готова.. невідлучна товаришка селянина чи то в лісі, чи при плузі, чи при фірманці (Фр. Словник української мови в 11 томах
- товаришка — Товаришка, -ки ж. Товарка. Мнж. 139. Словник української мови Грінченка