товаришка
ТОВА́РИШКА, и, ж. Жін. до това́риш 1-5.
Я знов живу сама, — моя товаришка по мешканню виїхала вчора (Л. Укр., V, 1956, 200);
Та ось сокира готова.. невідлучна товаришка селянина чи то в лісі, чи при плузі, чи при фірманці (Фр., IV, 1950, 193);
А тут ще стрівають мої товаришки, — одні вже жінками стали, другі ще дівують, — зупиняють, розпитують (Мирний, І, 1954, 89);
[Єфросина:] От уже кожум’яцька простота! Що ж то скажуть мої товаришки, що вчилися зо мною.. у пансіоні (Н.-Лев., II, 1956, 480);
Не забули будівники про юну свою товаришку (Гончар, Дорога.., 1959, 69);
— До побачення, — закінчив я розмову, — завтра умовимось. До побачення, товаришко (Ю. Янов., II, 1958, 39);
Товаришка Горленко була знана в місті як відомий хірург (Панч, В дорозі, 1959, 205).
Значення в інших словниках
- товаришка — това́ришка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири това́ришки Орфографічний словник української мови
- товаришка — ТОВА́РИШКА, и, ж. Жін. до това́риш 1–5. Я знов живу сама, – моя товаришка по мешканню виїхала вчора (Леся Українка); Та ось сокира готова .. невідлучна товаришка селянина чи то в лісі, чи при плузі, чи при фірманці (І. Словник української мови у 20 томах
- товаришка — -и. Жін. до товариш 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- товаришка — Това́ришка, -шки, -шці; -ришки́, -ришо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- товаришка — Товаришка, -ки ж. Товарка. Мнж. 139. Словник української мови Грінченка