1. Словник української мови у 20 томах

товаришів

ТОВА́РИШІВ, шева, шеве.

Прикм. до това́риш 1, 2; належний товаришеві.

Вволили чумаченьки товаришеву волю. Он там, в долинці, під білими березами, копають уже діл глибокий, довічну хатину чумакові (М. Коцюбинський);

А Валька, працюючи, весь час бубонів баском з-під стола, мовби звертаючись до журавлиного Борисового носа, освітленого каганцем. Валентинові тільки й видно було той гострий товаришів ніс (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товаришів — това́ришів прикметник Орфографічний словник української мови
  2. товаришів — -шева, -шеве. Прикм. до товариш 1), 2). || Належний товаришеві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. товаришів — Това́ришів, -шева, -шеве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. товаришів — ТОВА́РИШІВ, шева, шеве. Прикм. до това́риш 1, 2; належний товаришеві. Вволили чумаченьки товаришеву волю. Он там, в долинці, під білими березами, копають уже діл глибокий, довічну хатину чумакові (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. товаришів — Товаришів, -шова, -ве Принадлежащій товарищу. Словник української мови Грінченка