товаришів
ТОВА́РИШІВ, шева, шеве. Прикм. до това́риш 1, 2; належний товаришеві.
Вволили чумаченьки товаришеву волю. Он там, в долинці, під білими березами, копають уже діл глибокий, довічну хатину чумакові (Коцюб., І, 1955, 182);
А Валька, працюючи, весь час бубонів баском з-під стола, мовби звертаючись до журавлиного Борисового носа, освітленого каганцем. Валентинові тільки й видно було той гострий товаришів ніс (Гончар, IV, 1960, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- товаришів — това́ришів прикметник Орфографічний словник української мови
- товаришів — ТОВА́РИШІВ, шева, шеве. Прикм. до това́риш 1, 2; належний товаришеві. Вволили чумаченьки товаришеву волю. Он там, в долинці, під білими березами, копають уже діл глибокий, довічну хатину чумакові (М. Словник української мови у 20 томах
- товаришів — -шева, -шеве. Прикм. до товариш 1), 2). || Належний товаришеві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- товаришів — Това́ришів, -шева, -шеве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- товаришів — Товаришів, -шова, -ве Принадлежащій товарищу. Словник української мови Грінченка