товаришувати
ТОВАРИШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким і без додатка. Бути товаришем, товаришами (у 1, 2 знач.), перебувати в дружніх, приятельських стосунках з ким-небудь.
— Ти знаєш: ми з ним колись товаришували, як ще вдвох вівці пасли (Мирний, І, 1949, 271);
[Ганна:] Я й кажу..: чи не забігти мені до Зіньки та одвідати? Колись, кажу, товаришували (Кроп., II, 1958, 35);
Учительки хвалили її, товаришки також, а найбільше товаришувала з ученицею Галею (Ков., Світ.., 1960, 64);
Ротний розпитував фельдфебеля, з ким товаришує Лаврін і які розмови провадить із солдатами (Донч., III, 1956, 118);
// кому. Бути спільником в діях, супутником у подорожах.
Макарій двічі приїздив до Росії за царювання Олексія Михайловича. Перше подорожування патріарха описав його син Павло, який товаришував батькові в його подорожі (Наука.., 6, 1970, 45);
*Образно. Привиди мільйонів замордованих фашистами товаришували нам у тяжкій дорозі (Загреб., Європа. Захід, 1961, 70).
Значення в інших словниках
- товаришувати — товаришува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- товаришувати — (з ким) приятелювати, дружити, тримати спілку; (кому, в дорозі) товаришити, супроводити кого. Словник синонімів Караванського
- товаришувати — див. дружити Словник синонімів Вусика
- товаришувати — ТОВАРИШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким і без дод. Бути товаришем, товаришами (у 1, 2 знач.), перебувати в дружніх, приятельських стосунках з ким-небудь. – Ти знаєш: ми з ним колись товаришували, як ще вдвох вівці пасли (Панас Мирний); [Ганна:] Я й кажу.. Словник української мови у 20 томах
- товаришувати — -ую, -уєш, недок., з ким і без додатка. Бути товаришем, товаришами (у 1, 2 знач.), перебувати в дружніх, приятельських стосунках з ким-небудь. || кому. Бути спільником у діях, супутником у подорожах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- товаришувати — ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
- товаришувати — Товаришува́ти, -шу́ю, -шу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- товаришувати — Товаришувати, -шую, -єш гл. Быть товарищемъ, находиться въ товарищескихъ отношеніяхъ. Словник української мови Грінченка