товаришувати

Значення в інших словниках

1. товаришувати — товаришува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. товаришувати — (з ким) приятелювати, дружити, тримати спілку; (кому, в дорозі) товаришити, супроводити кого. Словник синонімів Караванського
3. товаришувати — див. дружити Словник синонімів Вусика
4. товаришувати — ТОВАРИШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким і без дод. Бути товаришем, товаришами (у 1, 2 знач.), перебувати в дружніх, приятельських стосунках з ким-небудь. – Ти знаєш: ми з ним колись товаришували, як ще вдвох вівці пасли (Панас Мирний); [Ганна:] Я й кажу.. Словник української мови у 20 томах
5. товаришувати — -ую, -уєш, недок., з ким і без додатка. Бути товаришем, товаришами (у 1, 2 знач.), перебувати в дружніх, приятельських стосунках з ким-небудь. || кому. Бути спільником у діях, супутником у подорожах. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. товаришувати — ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
7. товаришувати — Товаришува́ти, -шу́ю, -шу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. товаришувати — ТОВАРИШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким і без додатка. Бути товаришем, товаришами (у 1, 2 знач.), перебувати в дружніх, приятельських стосунках з ким-небудь. Словник української мови в 11 томах