товаришувати

(з ким) приятелювати, дружити, тримати спілку; (кому, в дорозі) товаришити, супроводити кого.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

товаришувати — товаришува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
товаришувати — див. дружити Словник синонімів Вусика
товаришувати — ТОВАРИШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким і без дод. Бути товаришем, товаришами (у 1, 2 знач.), перебувати в дружніх, приятельських стосунках з ким-небудь. – Ти знаєш: ми з ним колись товаришували, як ще вдвох вівці пасли (Панас Мирний); [Ганна:] Я й кажу.. Словник української мови у 20 томах
товаришувати — -ую, -уєш, недок., з ким і без додатка. Бути товаришем, товаришами (у 1, 2 знач.), перебувати в дружніх, приятельських стосунках з ким-небудь. || кому. Бути спільником у діях, супутником у подорожах. Великий тлумачний словник сучасної мови
товаришувати — ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
товаришувати — Товаришува́ти, -шу́ю, -шу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
товаришувати — ТОВАРИШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким і без додатка. Бути товаришем, товаришами (у 1, 2 знач.), перебувати в дружніх, приятельських стосунках з ким-небудь. Словник української мови в 11 томах
товаришувати — Товаришувати, -шую, -єш гл. Быть товарищемъ, находиться въ товарищескихъ отношеніяхъ. Словник української мови Грінченка