1. Словник української мови у 20 томах

товарячий

ТОВА́РЯЧИЙ, а, е.

Прикм. до това́р².

Шелестіли торішнім листям тисячі товарячих ніг та дзеленькали мосяжні дзвіночки (В. Гжицький);

// Стос. до товару (див. това́р²).

[Степанида:] Я думала, що він людський знахар, а він товарячий!.. (М. Кропивницький);

Йому [Івасеві] так хотілося бачити того страшного ворога і людського і товарячого, – скільки від його пропало скоту в городі! (Н. Королева).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товарячий — -а, -е. Прикм. до товар II. || Стос. до товару (див. товар II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. товарячий — Това́рячий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. товарячий — ТОВАРЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до това́р². Шелестіли торішнім листям тисячі товарячих ніг та дзеленькали мосяжні дзвіночки (Гжицький, Опришки, 1962, 20); // Стос. до товару ( див. това́р²). [Степанида:] Я думала, що він людський знахар, а він товарячий!.. (Кроп., IV, 1960, 38). Словник української мови в 11 томах
  4. товарячий — Товарячий, -а, -е Принадлежащій, свойственный рогатому скоту. Товарячі ратиці. Шейк. Товарячий гній. Словник української мови Грінченка