товба
ТО́ВБА, и, ж.
Неповоротка, незграбна, товста жінка; іноді чоловік.
Отто [ото] з тебе товба (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- товба — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика