товпига

ТОВПИ́ГА, и, ч. і ж., діал.

Про товсту, незграбну людину.

А вже товпига і та (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товпига — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  2. товпига — -и. 1》 ж. Те саме, що товстолобик. 2》 ч. і ж., діал. Про товсту, незграбну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. товпига — ТОВПИ́ГА, и, ч. і ж., діал. Про товсту, незграбну людину. А вже товпига і та (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. товпига — Товпи́га, -ги об. Толстый, неуклюжій человѣкъ. А вже товпига і та. Черк. у. Словник української мови Грінченка