1. Словник української мови у 20 томах

товпище

ТО́ВПИЩЕ, а, с., рідко.

Збільш. до товпа́.

Ціле село стовпилося доокола Юрішкової хати величезним, утопленим в гробовім мовчанню товпищем (Г. Хоткевич);

На кладовищі за селом – товпище (І. Микитенко);

Із сумливого товпища вчорашніх невільників знову вихопилися дзвінкі голоси, в яких чулося безмежне захоплення (С. Журахович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товпище — то́впище іменник середнього роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. товпище — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
  3. товпище — -а, с. Велика юрба, юрма, натовп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. товпище — ТО́ВПИЩЕ, а, с., рідко. Збільш. до товпа́. Ціле село стовпилося доокола Юрішкової хати величезним, утопленим в гробовім мовчанню товпищем (Хотк., II, 1966, 256); На кладовищі за селом — товпище (Мик. Словник української мови в 11 томах