1. Словник української мови у 20 томах

товстун

ТОВСТУ́Н, а́, ч., розм.

Товстий, повний чоловік, хлопець.

Так ми кидалися камінням, може, з півгодини. То товстун мене перемагав, то я товстуна (Ю. Збанацький);

На веранду, навстіж розчинивши двері, зайшов Роман Петрович і з ним один з новоприбулих, певне його товариш, – низенький товстун у парусиновому костюмі (В. Козаченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товстун — товсту́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. товстун — Гладун, д. товпига, (- дитину) опецьок, оклецьок; п! ЧЕРЕВАНЬ. Словник синонімів Караванського
  3. товстун — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  4. товстун — див. товстий, пузатий Словник чужослів Павло Штепа
  5. товстун — -а, ч., розм. Товстий, повний чоловік, хлопець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. товстун — ТОВСТУ́Н розм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Х розм., ГЛАДУ́Н розм., ПУХТІ́Й розм., ПАЦЮ́К зневажл.; ЧЕРЕВА́НЬ розм., ПУЗА́НЬ (ПУЗА́Н) розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОК розм. (про дитину). Словник синонімів української мови
  7. товстун — ТОВСТУ́Н , а́, ч., розм. Товстий, повний чоловік, хлопець. Так ми кидалися камінням, може, з півгодини. То товстун мене перемагав, то я товстуна (Збан., Мор. Словник української мови в 11 томах
  8. товстун — Товстун, -на м. Корень растенія Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. Словник української мови Грінченка