товстун

ТОВСТУ́Н розм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Х розм., ГЛАДУ́Н розм., ПУХТІ́Й розм., ПАЦЮ́К зневажл.; ЧЕРЕВА́НЬ розм., ПУЗА́НЬ (ПУЗА́Н) розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОК розм. (про дитину). Тугай, як пружина, підтягнутий, він страшенно не любив товстунів, флегматиків, вайлуватих тугодумів (Д. Ткач); Сафигін не сказав ні слова привіту, і Андрій зрозумів, що цей товстюх.. зовсім не для того сюди приїхав (І. Багряний); — Рятуйте, люди, хто в Бога вірує... Рятуйте, християни... потопаю... — На здоров'ячко, гладуне, — крізь зуби процідив Мар'ян (М. Стельмах); Незабаром прийшов якийсь пан-черевань, і стали вони удвох із панією радитись (Марко Вовчок); — Ат, одчепись! Їздила до того пузана, до благочинного, — лаятись за наймичку (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товстун — товсту́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. товстун — Гладун, д. товпига, (- дитину) опецьок, оклецьок; п! ЧЕРЕВАНЬ. Словник синонімів Караванського
  3. товстун — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  4. товстун — див. товстий, пузатий Словник чужослів Павло Штепа
  5. товстун — ТОВСТУ́Н, а́, ч., розм. Товстий, повний чоловік, хлопець. Так ми кидалися камінням, може, з півгодини. То товстун мене перемагав, то я товстуна (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. товстун — -а, ч., розм. Товстий, повний чоловік, хлопець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. товстун — ТОВСТУ́Н , а́, ч., розм. Товстий, повний чоловік, хлопець. Так ми кидалися камінням, може, з півгодини. То товстун мене перемагав, то я товстуна (Збан., Мор. Словник української мови в 11 томах
  8. товстун — Товстун, -на м. Корень растенія Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. Словник української мови Грінченка