1. Словник української мови у 20 томах

токар

ТО́КАР, я, ч.

Робітник, фахівець з механічної обробки металу, дерева й інших матеріалів способом обточування на верстаті.

Був колись Павло Жуков не останнім токарем... (О. Донченко);

Наші токарі працюють на швидкостях, яких раніше не могла собі уявити найпалкіша фантазія – 1500 метрів за хвилину! (з газ.);

* У порівн. – Від нас передусім залежатиме успіх цього бою, – говорив Воронцов, виточуючи кожне слово, наче токар біля верстата (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. токар — то́кар іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. токар — -я, ч. Робітник, фахівець із механічної обробки металу, дерева та інших матеріалів способом обточування на токарному верстаті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. токар — То́кар, -ря, -реві; -карі, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. токар — ТО́КАР, я, ч. Робітник, фахівець з механічної обробки металу, дерева й інших матеріалів способом обточування на верстаті. Був колись Павло Жуков не останнім токарем… (Донч., Вибр. Словник української мови в 11 томах