токар

то́кар

-я, ч.

Робітник, фахівець із механічної обробки металу, дерева та інших матеріалів способом обточування на токарному верстаті.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. токар — то́кар іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. токар — ТО́КАР, я, ч. Робітник, фахівець з механічної обробки металу, дерева й інших матеріалів способом обточування на верстаті. Був колись Павло Жуков не останнім токарем... (О. Словник української мови у 20 томах
  3. токар — То́кар, -ря, -реві; -карі, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. токар — ТО́КАР, я, ч. Робітник, фахівець з механічної обробки металу, дерева й інших матеріалів способом обточування на верстаті. Був колись Павло Жуков не останнім токарем… (Донч., Вибр. Словник української мови в 11 томах