токування

ТОКУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. токува́ти.

Одної ночі Фока, стоячи на варті, почув токування готура. Вранці сказав про це мисливцям, і Пугач зразу ж пішов ставити сильця (В. Гжицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. токування — токува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. токування — [токуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. токування — -я, с. Дія за знач. токувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. токування — Характерна поведінка самців деяких видів птахів у присутності самиць у період спарювання; виявляється у рухах, співах, токових польотах. Універсальний словник-енциклопедія
  5. токування — ТОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. токува́ти. Одної ночі Фока, стоячи на варті, почув токування готура. Вранці сказав про це мисливцям, і Пугач зразу ж пішов ставити сильця (Гжицький, Опришки, 1962, 211). Словник української мови в 11 томах