1. Орфоепічний словник української мови

токування

токува́ння

[токуван':а]

-н':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. токування — токува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. токування — ТОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. токува́ти. Одної ночі Фока, стоячи на варті, почув токування готура. Вранці сказав про це мисливцям, і Пугач зразу ж пішов ставити сильця (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
  3. токування — -я, с. Дія за знач. токувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. токування — Характерна поведінка самців деяких видів птахів у присутності самиць у період спарювання; виявляється у рухах, співах, токових польотах. Універсальний словник-енциклопедія
  5. токування — ТОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. токува́ти. Одної ночі Фока, стоячи на варті, почув токування готура. Вранці сказав про це мисливцям, і Пугач зразу ж пішов ставити сильця (Гжицький, Опришки, 1962, 211). Словник української мови в 11 томах