тональний

ТОНА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. фіз., муз. Стос. до тону (у 1 знач.), власт. йому.

В основу формотворення веснянок “Коло млина” та “Селецький став” покладено метод тональних варіантів. Запроваджуючи варіаційний метод, Л. Ревуцький розширює побудову куплета (з наук. літ.).

2. Стос. до тону (у 8 знач.), оснований на застосуванні тонів.

У софійських [Софійського собору] мозаїках дрібненькі кубики смальти мають величезну тональну градацію кольорів (до 150 відтінків!) (з наук.-попул. літ.);

Однією з умов використання народного орнаменту в художньому оформленні книг є збереження багатства його кольорів. Проте деякі художники прагнуть знайти лише тональну інтерпретацію кольорових орнаментів (з наук. літ.).