тонкоголосся
ТОНКОГОЛО́ССЯ, я, с.
Властивість за знач. тонкоголо́сий 2.
Ілько-сан чмихав, хитав головою.., а міцний, як самосад, бас набирав оксамитових тонів, підтримуючи трепетне тонкоголосся (А. Крижанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тонкоголосся — тонкоголо́сся іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- тонкоголосся — -я, с. Крик, гамір, спів тощо, створені багатьма тонкими, високими голосами. Великий тлумачний словник сучасної мови