тонкоголосо
ТОНКОГОЛО́СО.
Присл. до тонкоголо́сий 2.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тонкоголосо — тонкоголо́со прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- тонкоголосо — Присл. до тонкоголосий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тонкоголосо — ТОНКОГОЛО́СО. Присл. до тонкоголо́сий 2. Владно і розкотисто співала «Ленінська кузня», за нею високо й тонкоголосо, наче паровоз, гудів «Транссигнал» (Кучер, Прощай.., 1957, 39). Словник української мови в 11 томах