тонкоголосо

ТОНКОГОЛО́СО.

Присл. до тонкоголо́сий 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонкоголосо — тонкоголо́со прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тонкоголосо — Присл. до тонкоголосий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тонкоголосо — ТОНКОГОЛО́СО. Присл. до тонкоголо́сий 2. Владно і розкотисто співала «Ленінська кузня», за нею високо й тонкоголосо, наче паровоз, гудів «Транссигнал» (Кучер, Прощай.., 1957, 39). Словник української мови в 11 томах