тонкоголосо

ТОНКОГОЛО́СО. Присл. до тонкоголо́сий 2.

Владно і розкотисто співала «Ленінська кузня», за нею високо й тонкоголосо, наче паровоз, гудів «Транссигнал» (Кучер, Прощай.., 1957, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонкоголосо — тонкоголо́со прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тонкоголосо — ТОНКОГОЛО́СО. Присл. до тонкоголо́сий 2. Словник української мови у 20 томах
  3. тонкоголосо — Присл. до тонкоголосий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови