тонкоголосо
ТОНКОГОЛО́СО. Присл. до тонкоголо́сий 2.
Владно і розкотисто співала «Ленінська кузня», за нею високо й тонкоголосо, наче паровоз, гудів «Транссигнал» (Кучер, Прощай.., 1957, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тонкоголосо — тонкоголо́со прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- тонкоголосо — ТОНКОГОЛО́СО. Присл. до тонкоголо́сий 2. Словник української мови у 20 томах
- тонкоголосо — Присл. до тонкоголосий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови