тончити
ТОНЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, недок., рідко.
Робити тоншим.
Хазяйство мовчить та шийку тончить (прислів'я).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тончити — тончи́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- тончити — -чу, -чиш, недок., перех. Робити тоншим, витонченим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тончити — Тончи́ти, -нчу́, -нчи́ш (від тонки́й, порівн. ви́тончений) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тончити — Тончи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Утончать. Шейк. Словник української мови Грінченка