тончити
тончи́ти
-чу, -чиш, недок., перех.
Робити тоншим, витонченим.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тончити — тончи́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- тончити — ТОНЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, недок., рідко. Робити тоншим. Хазяйство мовчить та шийку тончить (прислів'я). Словник української мови у 20 томах
- тончити — Тончи́ти, -нчу́, -нчи́ш (від тонки́й, порівн. ви́тончений) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тончити — Тончи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Утончать. Шейк. Словник української мови Грінченка