тончити

тончи́ти

у, -чиш, недок., перех.

Робити тоншим, витонченим.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тончити — тончи́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. тончити — ТОНЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, недок., рідко. Робити тоншим. Хазяйство мовчить та шийку тончить (прислів'я). Словник української мови у 20 томах
  3. тончити — Тончи́ти, -нчу́, -нчи́ш (від тонки́й, порівн. ви́тончений) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. тончити — Тончи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Утончать. Шейк. Словник української мови Грінченка