1. Словник української мови у 20 томах

тонший

ТО́НШИЙ, а, е.

Вищ. ст. до тонки́й.

Два шляхтичі обіймали один одного. Товстіший, з величезним вусом, ганьбив тоншого: – Пив, як канарок, а спився, як вева... (Г. Хоткевич).

◇ (1) Не лиша́ти бода́й найто́ншої ни́точки (д) див. лиша́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонший — то́нший прикметник, вищий ступінь Орфографічний словник української мови
  2. тонший — -а, -е. Вищ. ст. до тонкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тонший — То́нший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. тонший — ТО́НШИЙ, а, е. Вищ. ст. до тонки́й. Словник української мови в 11 томах