1. Словник української мови у 20 томах

тонше

ТО́НШЕ, присл.

Вищ. ст. до то́нко.

Грицько піддержав брата, і обидва закричали, Грицько товще, Івась тонше: – Сонечко, сонечко!.. (Панас Мирний);

Після героїчного подвигу космонавтів все навколо нас наче змінило свій ритм, тональність і колір. Людина навчилася глибше бачити, тонше відчувати (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонше — то́нше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тонше — присл. Вищ. ст. до тонко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тонше — То́нше, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. тонше — ТО́НШЕ, присл. Вищ. ст. до то́нко. Грицько піддержав брата, і обидва закричали, Грицько товще, Івась тонше: — Сонечко, сонечко!.. (Мирний, IV, 1955, 9); Після героїчного подвигу космонавтів все навколо нас наче змінило свій ритм, тональність і колір. Словник української мови в 11 томах