тонше
ТО́НШЕ, присл. Вищ. ст. до то́нко.
Грицько піддержав брата, і обидва закричали, Грицько товще, Івась тонше: — Сонечко, сонечко!.. (Мирний, IV, 1955, 9);
Після героїчного подвигу космонавтів все навколо нас наче змінило свій ритм, тональність і колір. Людина навчилася глибше бачити, тонше відчувати (Мист., 1, 1963, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тонше — то́нше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- тонше — ТО́НШЕ, присл. Вищ. ст. до то́нко. Грицько піддержав брата, і обидва закричали, Грицько товще, Івась тонше: – Сонечко, сонечко!.. (Панас Мирний); Після героїчного подвигу космонавтів все навколо нас наче змінило свій ритм, тональність і колір. Словник української мови у 20 томах
- тонше — присл. Вищ. ст. до тонко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тонше — То́нше, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)