тоншати
ТО́НШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати тоншим, меншим за товщиною в процесі якоїсь дії.
Були в моєму дитинстві мрії про срібну гору.. Одначе чим реальніше підходив я до химерної своєї мрії, тим більше доводилось обмежувати її. Гора в моїх мріях усе тоншала й нижчала і, зрештою, перетворилась у невеличкий обеліск завбільшки в аршин (Вас., Незібр. тв., 1941, 158);
Від залізної шматини відскакують іскри, вона розтягається в довжину, тоншає (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 200);
// Бути тоншим, вужчим де-небудь, у якомусь місці.
Вузька крижана смуга вздовж берега швидко тоншала і, нарешті, зникла зовсім (Трубл., Лахтак, 1953, 194);
Широкий в плечах, він немов сходився і тоншав до ніг і справді всією будовою тіла нагадував рибу (Собко, Скеля.., 1961, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тоншати — то́ншати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тоншати — ТО́НШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати тоншим, меншим за товщиною в процесі якоїсь дії. Були в моєму дитинстві мрії про срібну гору .. Одначе чим реальніше підходив я до химерної своєї мрії, тим більше доводилось обмежувати її. Словник української мови у 20 томах
- тоншати — -аю, -аєш, недок. Ставати тоншим, меншим за товщиною в процесі якоїсь дії. || Бути тоншим, вужчим де-небудь, у якомусь місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тоншати — То́ншати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тоншати — Тоншати, -шаю, -єш гл. Становиться тоньше. Словник української мови Грінченка