1. Словник української мови у 20 томах

тонізуючий

ТОНІЗУ́ЮЧИЙ, а, е.

Який тонізує (у 1 знач.).

Експерименти показали, що препарат із золотого кореня має високу біологічну активність і як тонізуючий засіб багато в чому перевершує женьшень (з газ.);

Хвойний настій завжди і скрізь можна застосовувати як тонізуючий напій і як ліки від багатьох захворювань (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонізуючий — тонізу́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. тонізуючий — [тон'ізуйучией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
  3. тонізуючий — тонізу́ючий той, що підвищує тонус; т. засоби – засоби, що підвищують енергію організму, життєву активність. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тонізуючий — -а, -є, спец. Дієприкм. акт. теп. ч. до тонізувати. || у знач. прикм. Тонізуючий напій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тонізуючий — ТОНІЗУ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Дієпр. акт. теп. ч. до тонізува́ти. Експерименти показали, що препарат із золотого кореня має високу біологічну активність і як тонізуючий засіб багато в чому перевершує женьшень (Рад. Укр., 13. Словник української мови в 11 томах