1. Словник української мови в 11 томах

тонізуючий

ТОНІЗУ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Дієпр. акт. теп. ч. до тонізува́ти.

Експерименти показали, що препарат із золотого кореня має високу біологічну активність і як тонізуючий засіб багато в чому перевершує женьшень (Рад. Укр., 13.VІІІ 1965, 1);

Хвойний настій завжди і скрізь можна застосовувати як тонізуючий напій і як ліки від багатьох захворювань (Наука.., 2, 1965, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонізуючий — тонізу́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. тонізуючий — [тон'ізуйучией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
  3. тонізуючий — тонізу́ючий той, що підвищує тонус; т. засоби – засоби, що підвищують енергію організму, життєву активність. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тонізуючий — ТОНІЗУ́ЮЧИЙ, а, е. Який тонізує (у 1 знач.). Експерименти показали, що препарат із золотого кореня має високу біологічну активність і як тонізуючий засіб багато в чому перевершує женьшень (з газ. Словник української мови у 20 томах
  5. тонізуючий — -а, -є, спец. Дієприкм. акт. теп. ч. до тонізувати. || у знач. прикм. Тонізуючий напій. Великий тлумачний словник сучасної мови