тополиця
ТОПОЛИ́ЦЯ, і, ж., спец.
Жіноча особина тополі, що дає насіння, коли поруч із нею ростуть чоловічі екземпляри.
– Ми приїхали шукати тополиць (М. Чабанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тополиця — тополи́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тополиця — -і, ж., спец. Жіноча особина тополі, що дає насіння, коли поруч із нею ростуть чоловічі екземпляри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тополиця — ТОПОЛИ́ЦЯ, і, ж., спец. Жіноча особина тополі, що дає насіння, коли поруч із нею ростуть чоловічі екземпляри. Ще в передвоєнні роки комсомольці й піонери, лісоводи й агрономи на заклик учених старанно розшукували тополиці на Україні (Наука.. Словник української мови в 11 томах