топтання
ТОПТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. топта́ти й топта́тися.
Ах, та тюремна служба!.. Вічний вид повзання перед властю, сцен брутальної самоволі, топтання людської гідності (І. Франко).
◇ (1) Топта́ння на [одно́му] мі́сці – відсутність руху, дії, розвитку.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- топтання — топта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- топтання — -я, с. Дія за знач. топтати й топтатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- топтання — Топта́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- топтання — ТОПТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. топта́ти й топта́тися. Ах, та тюремна служба!.. Вічний вид повзання перед властю, сцен брутальної самоволі, топтання людської гідності (Фр., II, 1950, 272). ◊ Топта́ння на [одно́му] мі́сці — відсутність руху, дії, розвитку. Словник української мови в 11 томах
- топтання — Топта́ння, -ня с. Топтаніе. Словник української мови Грінченка