1. Словник української мови у 20 томах

торжище

ТО́РЖИЩЕ, а, с., заст.

Місце торгівлі, торгова площа.

І на торжи́ща і в чертоги Живого істинного бога Ти слово правди понесла (Т. Шевченко);

Рипіли вози, іржали коні на торжищі (П. Загребельний);

// Велика торгівля в такому місці.

Колишня дореволюційна Каховка славилась величезними торжищами, під час яких тут вміщалось кілька тисяч людей (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торжище — то́ржище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. торжище — див. ярмарок Словник синонімів Вусика
  3. торжище — -а, с., заст. Місце торгівлі, торгова площа. || Велика торгівля в такому місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. торжище — РИ́НОК (місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів), БАЗАР, ТОРГО́ВИЦЯ, ТОРГ заст., ТОРГО́ВИЩЕ заст., ТО́РЖИЩЕ заст.; ТОРЖО́К заст. (малий); ТОВКУ́ЧКА розм., ТОВЧО́К розм., ТОЧО́К розм. заст., ТАНДИ́ТА заст. (місце торгівлі перев. Словник синонімів української мови
  5. торжище — ТО́РЖИЩЕ, а, с., заст. Місце торгівлі, торгова площа. І на торжи́ща і в чертоги Живого істинного бога Ти слово правди понесла (Шевч., II, 1963, 295); Рипіли вози, іржали коні на торжищі (Загреб., Диво, 1968, 102); // Велика торгівля в такому місці. Словник української мови в 11 томах